Dmytro Plakhta
google+ twitter pinterest vkontakte

Бути чи не бути блогером? Ось яке важливе питання постає перед тисячами з нас. У час, коли все більше людей виходять онлайн, щоб розказати свої історії, починаєш шукати й в себе хист постити класні знімки чи душевні тексти. Але блоги бувають різні, а серед них є навіть дуже серйозні. До того ж, існує спеціальний навик просунутих користувачів Інтернету – медіаграмотність. Дмитро Плахта, журналіст-фрілансер, блогер, громадський активіст, студент V курсу факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка, сьогодні веде свій авторський блог на сайті всеукраїнської газети «День». UTrend вирішив розпитати про те, як воно – бути блогером, відповідальним та небайдужим до того, що діється навколо тебе.

Розкажи, як так сталось, що ти став блогером?

Свою журналістську діяльність, у першу чергу, пов’язую з аналітикою. Йдеться про аналітику різних рівнів: від інтерв’ю до великих аналітичних статей. Однак у певний момент я зрозумів, що мені хочеться писати більше саме своїх думок. Тобто не жонглювати думками, наприклад, експертів, інших компетентних людей із різних сфер, а самому висловлювати та обґрунтовувати свої погляди щодо різних проблем. У цьому питанні всеукраїнська газета «День» мені пішла назустріч і всіляко сприяє досі. У такому форматі мене тепер можна називати «блогером-колумністом».

Пишу на різні теми. Якщо узагальнити, то колонки здебільшого присвячені темі розбудови громадянського суспільства в Україні. Підіймаються різні питання: починаючи від промоції українських міст до важливості активізації внутрішньокультурного діалогу між українцям – наприклад, чому важливо їздити один до одного, налагоджувати діалог між Сходом, Півднем і Заходом. У процесі теми блогів еволюціонували: звертався то до однієї тематики, то до іншої, а з часом прийшов до теми медіаграмотності, яку зараз стараюся розвивати у своїх блогах і не лише.

Тим не менш, lifestyle-блоги сьогодні набагато популярніші за аналітичні тексти. Чому ти обрав саме проблематику громадянського суспільства?

Мій блог працює на платформі газети «День», яка позиціонує себе як холдинг саме інтелектуальних ініціатив. Чому громадянська тематика? Революція Гідності встановила в Україні новий порядок денний. На перший план вийшли лейтмотиви відповідальності – за свої рішення і за те, що навколо тебе. Сьогодні нам потрібно формувати відповідальне суспільство, яке не боїться брати на себе ініціативу. Своїми блогами, у тому чи іншому випадку, я хотів достукатися до людей, аби вони діяли, аби ставали кращими, аби вдосконалювалися і адаптувалися до життя за чесними правилами гри в оновленій Україні. Аморфна людина, яка пливе за течією і мислить совковими категоріями, сюди не вписується. Розвинуте громадянське суспільство не може не бути медіаграмотним, тому вирішив сконцентрувати увагу на цьому.

Про медіаграмотність в Україні найчастіше говорять фахівці – журналісти, науковці, – але далеко не звичайні користувачі. Навіщо це їм? Чому людина повинна бути медіаграмотною?

Ми живемо в еру інформації, яка поступово чи то мутує, чи то вже трансформувалася в добу дезінформації. На людину зараз звідусіль буквально обвалюється маса інформації, тому треба її фільтрувати, треба вміти розставляти її грамотно по поличках, визначати, що важливо, а що ні, у що варто вірити, а що краще перевірити. Тому людині життєво необхідна медіаграмотність і критичне мислення. Це життєво необхідні навики для людини ХХІ століття.

Plahta

Скажи, ти зустрічаєш багато людей, твоїх однолітків, яких вже можна називати медіаграмотними? Як гадаєш, який відсоток українців свідомо ставиться до споживання інформації, що пропонують ЗМІ?

Хочу уточнити, що «стати медіаграмотним» – не означає пройти якісь курси, вивчитися, отримати сертифікат і на цьому все. Медіаграмотність – це навик, риса стилю життя. Така людина, якщо бачить сумнівну інформацію, то намагається її перевірити. Це людина, яка не просто пливе за інформаційною течією, а критично сприймає цей потік. Який відсоток таких людей серед молоді? Як серед молоді, так загалом серед українців, думаю, це не достатньо високий показник. Зрештою, вирахувати його неможливо, проте загальні тенденції в суспільстві, яке потерпає від інформаційної війни, вказують на серйозний дефіцит медіаграмотності. Це однозначно треба змінювати в кращу сторону. Фейкові новини, псевдолідери думок, таргетована реклама, «big data»… Викликів із часом стає лише більше, тому до них треба бути готовими.

Медіаграмотними людьми важче керувати, важче маніпулювати. Якщо буде критична маса медіаграмотних людей в Україні, це формуватиме нову систему координат взагалі в нашій державі. Впевнений, що і багатьом недобросовісним журналістам уже буде соромно і взагалі якось недоречно вдаватися до маніпуляцій, якщо їх будуть легко розкривати читачі. Це змінить як тих, хто споживає інформацію, так і тих, хто її продукує. Медіаграмотність – це скіл, з яким людям буде легше розбудовувати життя навколо себе.

Мені сподобалась твоя теза про відповідальність. Хотіла б запитати тебе, чи ти вважаєш себе відповідальною людиною?

Вважаю себе соціально відповідальним, людиною, яка намагається жити за новими правилами в українському суспільстві. Цими правилами, просякнутий фактично кожен сантиметр нашого повсякденного життя. Не давати хабарі, проявляти ініціативу, бути відповідальним – це ключові характеристики нового українського покоління, яке відходить від поняття так званого homo soveticus. У будь-якому випадку, я до цього максимально прагну і стараюся заохотити змінюватися на краще інших через свої блоги, слова, дії.

Ці дії потребують зусиль, мотивації. Звідки ти її черпаєш?

Мотивація має йти зсередини. Насправді перед тим як навести порядок на вулиці, треба навести порядок у власній голові. Якщо всі пріоритети розставити правильно, то мотивація з’являється сама по собі. Починаєш усвідомлювати, наскільки багато нам ще треба змінювати та змінюватися. Мене це не пригнічує, а лише дає додатковий імпульс діяти.

Я черпаю мотивацію з історій різних людей. І тут дуже важливу роль відіграє саме журналістика. Журналісти повинні належним чином висвітлювати образ українця, тобто відійти від псевдостандарту, мовляв, українець якийсь бідака, у нього вічно якісь проблеми, а сама Україна спить, їй треба вставати з колін. Без перебільшень, у нас є сила силенна успішних людей і проектів, які розвиваються. На цьому дуже важливо акцентувати увагу. Вже є декілька хороших проектів, які працюють в цьому напрямку і зокрема є видання, які регулярно читаю, коли мені кортить черпнути якогось натхнення чи мотивації. Часто перечитую чиюсь успішну історію. Мене мотивують приклади успішних українців. Спробуйте пошукати натхнення в мотивуючих історіях успіху. Переконаний, що невдовзі почнуть з’являтися власні креативні ідеї, реалізовувати які допоможе мотивація, що йтиме зсередини.

Скажи, що б ти порадив тим, хто хоче також, як ти, почати свій блог, але, можливо, ще вагається?

Сьогодні неймовірно легко щось написати, але дуже важко зробити так, щоб тебе почули. У блогосфері можна виділити три течії. По-перше, це блоги, які створюються на окремих платформах, як самостійні сайти. Тут зазвичай ти себе розвиваєш як блогер у певній галузі, орієнтуючись на визначену аудиторію. Другий варіант – це блоги, які створені на інших недійних майданчиках, наприклад, у ЗМІ. Це сучасна колумністика. Однак є і третій варіант, який є найдоступнішим з усіх, – Facebook. Сьогодні саме ця соціальна мережа є платформою активної громадянської журналістики. Радив би починати ділитися власними думками та ідеями саме з Facebook. Якщо вони будуть цікаві іншим, їх читатимуть, а ти будеш розвиватися як блогер.



Хочеш дізнатися більше? Зареєструйся, приходь і почуй спікера
4 лютого 2017 року в актовій залі Університету Франка!

google+ twitter pinterest vkontakte

Партнери University Talks @Lviv

lviv First step lnu utrend hpilosophy УКУ Velykoho Bazhayte
BERTA Nash Format Zdorova Voda Radio Skovoroda
Українська академія лідерства Maslo TOM Добрий вечір StudRada Kitchen Lviv Добрий хліб FRI
ТРК-Львів Ipress ua Studway UAK AIESEC
lnu ЛНУ utrend hpilosophy УКУ
lnu Наш Формат Здорова вода
Добрий вечір Кітчен Львів Студентська рада УКУ Масло ТОМ Добрий хліб
Перший карєрний крок Великого Бажайте ФРІ Академія лідерства
Радіо Сковорода aiesec ТРК Львів
ipress.ua studway УАК
lnu ЛНУ utrend hpilosophy УКУ
lnu Наш Формат Здорова вода
Добрий вечір Кітчен Львів Студентська рада УКУ Масло ТОМ Добрий хліб
Перший карєрний крок Великого Бажайте ФРІ Академія лідерства
Радіо Сковорода aiesec ТРК Львів
ipress.ua studway УАК

© NGO UTrend. All rights reserved